- випадання
- —————————————————————————————випада́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випадання — я, с. Дія за знач. випадати 1), 2) … Український тлумачний словник
росяний — а, е. Прикм. до роса. || Вкритий росою. || Який супроводжується випаданням роси. || Насичений росою; який буває під час випадання роси. || Який здійснюється, відбувається під час випадання роси … Український тлумачний словник
ґейзерит — гейзерит geyserite Geyserit, Kieselsinter 1) Осадова гірська порода, що утворюється внаслідок випадання кремнезему з ґейзерів та інших гарячих джерел. 2) Мінерал, натічний опал білого або сіруватого кольору. Утворюється внаслідок випадання… … Гірничий енциклопедичний словник
градобій — бо/ю, ч. 1) Випадання граду (див. град I 1)), що веде до пошкодження посівів і т. ін. 2) чого, який, перен. Удари чого небудь … Український тлумачний словник
градопад — у, ч. Випадання граду … Український тлумачний словник
елізія — ї, ж., лінгв. Випадання кінцевого голосного звука в слові, що стоїть перед словом з початковим голосним … Український тлумачний словник
плювіограф — а, ч., спец. Прилад, яким реєструють кількість рідких опадів, інтенсивність і час випадання їх … Український тлумачний словник
седиментогенез — у, ч. Стадія утворення і випадання осаду … Український тлумачний словник
снігопад — у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості) … Український тлумачний словник
чорнотроп — у, ч., мисл. Осінній холодний період до випадання снігу; дорога, ще не вкрита снігом … Український тлумачний словник